Херсонес Таврійський (з давньогрецької перекладається як «півострів, населений таврами»), нині грандіозна зразок давньогрецького міста-поліса, заснованого греками між ІV і III століттями до н.е., розташоване неподалік м. Севастополь, а в часи античності – найбільший і найважливіший торговельний, ремісничий та політичний центр південно-західного узбережжя Кримського півострову.
Протягом своєї 2000-літньої історії Херсонес був і центром торгівлі та розвитку, і містом-привидом. Сьогодні, Херсонес є єдиним та унікальним прикладом у світі археологічних руїн стародавнього міста разом з їх хорою, що дійшло до наших днів у повній своїй цілісності.
У свої золоті роки, які припали на період від античності до кінця візантійських часів Херсонес Таврійський був точкою дотику східної та західної цивілізацій, місцем зустрічі християнства з язичництвом. За історичними довідками, у 988 році, в одній з церков міста був хрещений князь Київської Русі Володимир Великий, який згодом поширив нову релігію і на свої землі. Херсонес також стало першим містом Київської Русі, яке офіційно прийняло християнську віру, а також тут була заснована перша християнська громада.
Але час минав і поступово місто втрачало своє значення через утворення нових держав та торгівельних шляхів, але остаточного занепаду зазнало в 1399 році, коли татари зруйнували його під час одного зі своїх набігів. Після цього стародавнє місто Херсонес Таврійський покинули його мешканці, воно ніколи не відбудовувалося і лежало в руїнах аж до російської окупації Криму в кінці XVIII століття після російсько-турецької війни.
Коли Російська імперія заснувала місто Севастополь неподалік руїн Херсонесу, то будівництво нового міста, зокрема казарм російського Чорноморського флоту, реалізовувалося за рахунок залишків стародавнього. Це стало причиною знесення великої кількості пам'ятників. Один з іноземних гостей півострову того часу, професор мінералогії Кембриджського університету англієць Едвард Данієль Кларк, був надзвичайно вражений тим, як росіяни працювали у Херсонесі. У своїх мемуарах, пізніше, він написав: «руїни Херсонесу були ще тривалі й були ще скрізь навіть двері будов… але як прийшли росіяни, то все було здемольоване. Своїми очима бачив закладання вибухівки під античні храми, розтягування мармурових блоків каменю за наказом зверху».
Розуміння цінності руїн прийшло лише через кілька десятиліть, коли в 1827 були розпочаті перші організовані розкопки та спроби збереження. Згодом, у 1892 засновують археологічний музей на території Херсонесу. А за радянських часів інтерес до пам’ятки продовжував збільшуватися (особливо з точки зору історії та політичного значення). За проханням міської влади м. Севастополя та Міністерства культури УРСР Херсонес навіть отримав статус памʼятки союзного та республіканського значення.
За часів незалежності розпочинається новий етап дослідження Херсонесу Таврійського. У 1994 заповідник вперше відвідує міжнародна археологічна експедиція сформована з американських, європейських та українських науковців. У 1996 Херсонес Таврійський був внесений до попереднього списку пам’яток ЮНЕСКО (Tentative List).
03.09.2009 Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову № 928, якою вніс комплекс «Стародавнє місто Херсонес Таврійський» (охоронний номер 270001-Н) до переліку об’єктів культурної спадщини національного значення Державного реєстру нерухомих пам’яток України. А за три роки до цього переліку додали ще комплекс некрополя Херсонеса Таврійського (270020/1-Н), Монастир Богоматері Влахернської (270020/2-Н) та давню дорогу до Херсонеса з залишками виробничих майстерень (270020/3-Н).
Памʼятка отримує своє визнання як памʼятки всесвітнього значення, коли у 2013 році 37-а сесія Комітету всесвітньої спадщини (КВС) ЮНЕСКО (Пномпень, Камбоджа) прийняла рішення про її включення до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Джерела:
- РИЛЬОВ К. Через усі епохи, не сходячи з місця. Репортаж iз Херсонеса / Костянтин РИЛЬОВ // Газета «День». – Режим доступу: https://cutt.ly/RXrRdWH
- Василь Верига. Нариси з історії України (кінець XVIII — початок ХІХ ст.).— Львів: Світ, 1996.— 448 с.— С. 34. ISBN 5-7773-0359-5
- Ancient City of Tauric Chersonese and its Chora // UNESCO – Режим доступу: https://whc.unesco.org/en/list/1411
- Постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України», Перелік від 10.10.2012 № 929. – Режим доступу: https://cutt.ly/CnENWQd
- Постанова Кабінету Міністрів України «Про занесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України», Перелік від 03.09.2009 № 928. – Режим доступу: https://cutt.ly/XnENnJh